Братік, -ка, м.
1) Ум. отъ брат.
2) мн. Раст.: a) Melampyrum nemorosum L. б) Viola tricolor L.
Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Дорога.... буркована.
Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Платовка, -ки, ж. Ум. отъ платва.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ).
Червіти, -вію, -єш, гл. Болѣть.
