Мідни́ця, -ці, ж. Мѣдный тазъ. ; 2) Деньги. Получила вона дару три мідниці (три гривні).
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл.
1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади.
2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1.
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти.
П'яло и п'ялило, -ла, с. 1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. 2) мн. П'яла. См. П'їла.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій.
Ходильниці, -ниць, ж. мн. = хідлі = ходилиці.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.
