Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зельман

Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЬМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЬМАН"
Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Лебед. у. Камен. у. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Камен. у.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Перелетіти Cм. перелітати.
Пообмітати, -та́ю, -єш, гл. Обмести (во множествѣ). Візьми віник та пообмітай у сінях паутиння. Черниг. у.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла). Шух. I. 277.
Сібірка, -ки, ж. 1) Коротенькая шубка, обшитая мѣхомъ. Почкай, доню, до вівтірка, буде шуба і сібірка. Чуб. III. 51. 2) Кутузка. 3) Сибирская язва. Славяносерб. у.
Ховання, -ня, с. 1) Прятаніе. К. ЦН. 174. 2) Сохраненіе, сбереженіе. 3) Погребеніе, похорони. 4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Н. Вол. у. Худоба свого ховання. Ном. № 10194.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом. Ном. № 8380.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЬМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.