Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зельман

Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЬМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЬМАН"
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Вицяпкати, -каю, -єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Докача́ти Cм. докачувати.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Запереза́ти, -ся. Cм. заперізувати, -ся.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка. МВ.
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).
Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби. Рудч. Ск. І. 117.
Хитванний, -а, -е. Шаткій. Хитванний пліт. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЬМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.