Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зельман

Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЬМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЬМАН"
Близиня, -ні, ж. Близость. Яка то близиня, як од села до села верстов сорок. Екат. г.
Бренькіт, -коту, м. = бринькання. Желех.
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Ознобитися, -блю́ся, -би́шся, гл. Простудиться. Вх. Зн. 43.
Петрушковий, -а, -е. = петрущаний. петрушко́ва уставка. Уставка съ особаго рода узоромъ. Kolb. І. 48.. Cм. петрушечка 2.
Підспівач, -ча, м. 1) Подпѣвающій. Плохой поэтъ, подражатель. К. (Желех.).
Сирітський, -а, -е. Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. ІІ. 26.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ. Мнж. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЬМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.