Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здуховина

Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУХОВИНА"
Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Жовда́к и пр. = жовнір и пр.
Зализа́ти Cм. зализувати.
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Пообгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Огресть (во множествѣ). Пообгрібай стіжки. Харьк. у.
Сердечина, -ни, об = сердега.
Стерньований, -а, -е. ? Стерньований вулик.
Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.