Досипа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. доси́патися, -плюся, -лешся, гл. Досыпаться, досыпаться.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій.
Порозсікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (во множествѣ).
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається.
Хороба, -би, ж. = хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Здоровий хороби сподівайся.
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.
