Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зеленіти

Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛЕНІТИ"
Бакир 2, -ру, м. Котелъ, преимущественно мѣдный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. лелечинятно.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.