Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здрігати

Здріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здрігну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРІГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДРІГАТИ"
Блудяжка, -ки, ж. Потаскушка. Честь тоді святилась дуже, накриток карали, коси різали блудяжкам, в погріб запірали. Мкр. Н. 35.
Веснянка, -ки, ж. 1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. О. 1862. VI. 60. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. О. 1861. XI. Свид. 52. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. ЗОЮР. І. 216. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 66, 67. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе). Черниг. г.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Перепнути, -пну, -не́ш, гл. = переп'ясти.
Плинути, -ну, -неш, гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. І. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.
Побрязчати, -чу, -чиш, гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали. К. ЧР. 357.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Ном. № 4374. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. Гол. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. Н. п. З жалю умліває. З голоду вмліває. Рудан. Г. 82. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДРІГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.