Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

земно

Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМНО"
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Камен. у. Луковата береза. Н. Вол. у.
Обхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обхлюпатися, -паюся, -єшся, одн. в. обхлюпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оплескиваться, оплескаться, вплеснуться, обдать себя водой, обрызгаться. Увійшовши в воду, обхлюпнувся. Харьк. у.
Обшивчастий, -а, -е. обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя. Kolb. I. 48.
Повідьміти, -мі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣдьмой.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Родак, -ка, м. Родственникъ. Черк. у.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ) Желех.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.