Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя.
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано. Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. 4) доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Обтрусять у саду зімниці. 8) Лихорадка.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить.
Ледащи́ця, -ці, об. Нерадивый, нерадивая, негодникъ, негодница, негодяй, негодяйка. Ходила б у білому, дак скажуть — чепуриться, ходила б у чорному, дак скажуть — ледащиця. Ум. ледащи́чка, ледащи́ченька. А Нечипорів батько та був собі великий ледащичка: спився і звівся ні на що. Аж він самий п'яниченька й великая ледащиченька.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Посрібнити, -ню, -ниш, гл. Посеребрить. Він як уложив (руки у срібло), — коли виймає, аж руки посрібнені.
Припинити, -ся. Cм. припиняти, -ся.
Сапуга, -ги, ж. = пужално.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них.