Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завештатися

Заве́штатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв'яка заморити. 2) Начать шляться. Парубок сидів удома, а це завештався по містах. 3) Засидѣться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. Харьк. У пасіці завештався. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕШТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕШТАТИСЯ"
Біглий, -а, -е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка. Мет. 164.
Корова, -ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, пт швидче, хаме!.. Шевч. 132. Вийшло сім корів. Опат. Ум. корівка, корівонька, корівочка. Корівонька, рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
Особне нар. = особе.
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. І. 9.
Просолити, -ся. Cм. просолювати, -ся.
Спаношитися, -шуся, -шишся, гл. = спаніти. Вх. Зн. 46.
Товкальня, -ні, ж. = товчія. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕШТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.