Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завзятість

Завзя́тість, -тости, ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Котл. Ен. IV. 63. Завзятістю сповняє Україну. К. ЦН. 201. В завзятості страшний. К. МБ. XI. 144. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЗЯТІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЗЯТІСТЬ"
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Гноїтися, гноюся, -їшся, гл. 1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ. 2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ. 3) Быть унаваживаему.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris. Лв. 97.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Позаспокоювати, -ко́юю, -єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх. Богодух. у.
Поштурмувати, -му́ю, -єш, гл. Поштурмовать.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.  
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Хрон, -ну, м. 1) = хрін. Наїдку, як з хрону. Мнж. 168. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЗЯТІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.