Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. Ви увечері наверніться. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. 7) — на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається.
Находитися, -джуся, -дишся, сов. в. найтися, -йду́ся, -дешся, гл.
1) Находиться, найтися. Може найдеться дівоче серце, карі очі, що заплачуть на сі думи...
2) Только сов. в. Родиться. Хлопчик найшовся в них, такий чорнявий, у батька вдався. Вернувсь додому, аж у його дома вже син найшовсь.
3) Только сов. в. Найти возможность, время для чего-либо. Засніть... поки найдусь сюди прийти.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Поділити, -ся. Cм. поділяти, -ся.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1.
Приспівнути, -ну́, -не́ш, гл. Пропѣть, припѣть. Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, — так її і вразить.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток.
