Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани.
Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав.
Кізлини, -лин, мн.
1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ.
2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій.
Пороскривати, -ва́ю, -єш, гл. Раскрыть (во множествѣ).
Сардачина, -ни, ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають.
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.
