Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Лебедіти, -джу, -диш, гл. 1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить. 2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце.
Наїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наї́сти, наї́м, наїси́, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл.
1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Болить животочок, все тіло помліло. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів».
2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли.
Скоромно нар. — їсти. Ѣсть скоромное. Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромно, а вночі постить.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Хирітиме-хирітиме, та й умре.
