Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завиляти

Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИЛЯТИ"
Азия́цтвоазія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Безхмарний, -а, -е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХII. 95.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Св. П. І кн. М. V. 4. Вона князька дочка. МВ. ІІ. 32. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. Ум. до́ченька, до́чечка. Чуб. II. 69. Кв. І. 15. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко. Млр. л. сб. 125.
Захрьожаты, захрюкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрюкать.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Обтинати, -на́ю, -єш, сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000.
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.