Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заверюха

Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЮХА"
Автобиоґра́фия, -фиї, ж. Автобіографія. Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів. К. Х. ІІ. 41.
Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. К. Кр. 17, 31. К. XII. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. XII. 39.
Забі́гти Cм. забігати.
Навезти́ Cм. навозити.
Припосилати, -ла́ю, -єш, сов. в. припослати, -шлю́, -шле́ш, гл. Ниспосылать, ниспослать. Нехай тобі Бог з вищого неба припошле. О. 1861. VI. 75.
Сабашувати, -шую, -єш, гл. О евреяхъ: праздновать субботу.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно. Желех.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Утерти, -ся. Cм. утирати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕРЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.