Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завждішній

За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЖДІШНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЖДІШНІЙ"
Недорід, -ро́ду, м. 1) Неурожай. 2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити. К. ХП. 128.
Неясно нар. Неясно, темно.
Обшморгати Cм. обшморгувати.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося. Пирят. у.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Руйнувина, -ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Християн, християнин, -на, м. Христіанинъ. Не статечная приязнь вовку з бараном та християнові з бусурманом. Ном. № 8097. Ум. християночок. Панове християночки милі! ЕЗ. V. 108.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЖДІШНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.