Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірюшливий

Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЮШЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЮШЛИВИЙ"
Відбірний, -а, -е. = добірний. Та й усе женці та й одбірнії. АД. I. 79.
Глуптак, -ка, м. = глупак. Вх. Лем. 404.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Підповнити Cм. підповняти.
Подумання, -ня, с. Мысли, помышленія. Знав фшитку мисель і подумання шатана. Гн. І. 9.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль. Кіевск. у.
Пороскублюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскублитися, но о многихъ.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець. Грин. III. 93.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЮШЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.