Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завізник

Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЗНИК"
Бакаюватий, -а, -е. = бакаїстий. Бакаювата дорога. Черк. у.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Засу́шечок, -чка, м. Ум. отъ засу́шок.
Муля́рник, -ка, м. = маляр. Ум. мулярничок. Вичорнили брівки да мулярнички. Чуб. III. 145.
Переполоти Cм. переполювати.
Покарбуляти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз). Желех.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Путлиця, -ці, ж. Ремень, которымъ привязывается стремя.
Сергій, гія, м. Плеть. Маркев. 48. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати. КС. 1882. X. 19.
Спросити Cм. спрощувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.