Вибевкати, -каю, -єш, гл. Проболтаться.
Гай-Гай! меж.
1) Эхъ-эхъ! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами.
2) Крикъ на хищныхъ птицъ.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав.
Зломити, -млю, -миш, гл.
1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Прудко гонить, голову зломить.
2) Нарушить. Не зломлю... закону.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали).
Роздлубати, -баю, -єш, гл.
1) роздовбати.
2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Рострубити, -блю́, -биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже раструбили по селу — нехай знають.
Стрільцювати, -цюю, -єш, гл. Быть ружейнымъ охотникомъ. Хто стрільцювать, а хто рибальчить.
