Бережняк, -ка, м.
1) Вѣтки и куски дерева, валяющіеся на берегу рѣки, выброшенные водою.
2) Заросль на берегу рѣки.
Гуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. По садочку я гуляю, товариша викликаю. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. Вітер віє повіває, по полю гуляє. А думка край світа по хмарі гуля. Ревуть ляхи, а поставець по столу гуляє. 2) Кутить, веселиться, гулять, развлекаться, пировать. От знов грошей доволі; знов коваль п'є та гуляє. Гуляй, дитино, поки твоя година. Козацьтво гуляє, байрак гомонить. Гу́льма гуля́ти. Гулять напропалую. 3) Быть празднымъ. Козак — душа правдивая, сорочки не має — коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Роби, не лежи, не гуляй! — сам Бог сказав. Шлях не гуляє, т. е. много на немъ народу. Щоб він, гуляючи, навчав Настусю заповідь. 4) Быть въ гостяхъ, развлекаться въ гостяхъ. То оце вже ви й додому? гуляйте в нас іще. Гуляйте! — Гуляли б, та хліба не брали. (Шутка). 5) Играть (въ различныя игры). Вони... гуляють у карти. Гуляють у тісної баби. 6) Танцовать. Він як заграв на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечора. 7) О животныхъ: быть въ періодѣ случки, бѣгаться. Наша корова тепер саме гуляє.
Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли.
Никони, -нів, м. мн.
1) Третій день послѣ праздниковъ.
2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить.
Охолоджувати, -джую, -єш, сов. в. охолодити, -джу, -диш, гл. Прохлаждать, прохладить. Рани мої постреляні та порубані окропи, охлоди. Дума.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили.
Поворушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб.
