Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завивайло

Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. Н. п. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ад. І. 216. Ум. завива́йлечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИВАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИВАЙЛО"
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Заві́зний, -а, -е. Имѣющій много дѣла, работы. Чи ви завізні? може б мені чоботи пошили? Н. Вол. у.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Перелупий, -а, -е. 1) Раздѣленный на двое. Угор. 2) Двуцвѣтный. Угор.
Погарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать (о собакѣ и человѣкѣ).
Прохарчувати, -чую, -єш, гл. Прокормить. На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку. Левиц. І. 327.
Пружок, -жка, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИВАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.