Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завивайло

Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. Н. п. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ад. І. 216. Ум. завива́йлечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИВАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИВАЙЛО"
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Мандебуряни́к, -ка, м. Хлѣбъ изъ муки и картофеля, называемаго мандебурка. Вх. Зн. 34. Желех.
Навза́води нар. Во весь опоръ, въ карьеръ, во всю прыть, взапуски. За лицарем тим воєводи що тьху навзаводи летять. Котл. Ен. VI. 74. З парубками літати навзаводи, — ото були його забавки. К. ДС. 4.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Сквира, -ри, ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира. КС. 1882. І. 224.
Скітити, -чу, -тиш, гл. Расточить, потратить. Угор.
Сніт, -ту, сніта, -ти, ж. Чурбанъ, отрубокъ. Вх. Зн. 65. Желех.
Совісний 2, -а, -е. Добровѣстный, совѣстливый.
Судоситися, -шуся, -сишся, гл. Встрѣтиться. Чуб. II. 229. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Чуб. ІІ. 113. Їхала, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас. Чуб. II. 203.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИВАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.