Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завиття

Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИТТЯ"
Вочі, -чей, с. = вічі. Ном. № 10314.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Левурда, -ди, ж. Раст. Polygonum Bistorta L. Черк. у.
Ли́скавка, -ки, ж. 1) = блискавка. Желех. 2) Одно зерно блестящихъ бусъ, бусина блестящая. Шух. І. 130.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Рудч. Чп. 249. Садися ж іззаду та не поламай насаду. Чуб. V. 635. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ. Шух. I. 180.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Скапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, испакостить.
Уявлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уявитися, -влюся, -вишся, гл. Представляться, представиться, воображаться, вообразиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.