Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне.
Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить.
Ліпш, ліпше, нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Ум. ліпшенько.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Оранка, -ки, ж.
1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись.
2) Время паханія.
Оттуди нар. Вотъ туда. Оттуди тобі дорога.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Промітний, -а́, -е́ Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то хамула.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.
