Виріжок, -жку, м.
1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ.
2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку?
Зіп'ясти́ и зіпнути, -пну, -не́ш, гл. Поставить.
Орендарка, -ки, ж. Арендаторша.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Біднили нас постоями (ляхи).
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Город Буша зовсім з людьми пропав. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув.
Хльость! меж. = Хльос.
Хрущище, -ща, м. Ув. отъ хрущ.
Чирч, -ча, м. = черкач.
