Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завидна

Зави́дна нар. Засвѣтло. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИДНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИДНА"
Відростання, -ня, с. Отростаніе. Харьк.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья. Вх. Зн. 23.
Крюкати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі. Мнж. 114. 2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті. Мил. 66.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов. Св. Мр. XI. 11.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла. Міусск. окр.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.  
Повипростуватися, -туємося, -єтеся, гл. Выпрямиться (о многихъ). Усі повипростувалися, стоять, як салдати на муштрі.
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИДНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.