Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Волосний I, -а, -е. Волосной.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. — иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)!
Підрізувати, -зую, -єш, сов. в. підрізати, -жу, -жеш, гл.
1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало.
2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед.
Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой волики-сіроманки, чом ви не орете?
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.
