Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завидки

Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИДКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИДКИ"
Вічний, -а, -е. Вѣчный. Царство небесне, вічний покій. Ном. № 353. вічними часами. На вѣкъ, навсегда. Продав грунт вічними часами. Ном. № 1406.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.
Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва. Вх. Лем. 433.
Перекаламутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Помутиться. 2) Возмутиться.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші. Екатер. у.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИДКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.