Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіряти

Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Голов. Убогими не гордили. Драг. 169.
Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння. Шух. І. 172.
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів. Чигир. у.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Призвести Cм. призводити.
Солодісінький, -а, -е. Очень сладкій: очень пріятный. Мил. 162. Які солодісінькі години переживаю я. Левиц. І. 273.
Употужнити, -ню, -ниш, гл. Сдѣлать сильнымъ, могущественнымъ. Твій рід навіки употужню. К. Псал. 204. Употужнив мої ноги і на камені поставив. К. Псал. 97.
Утоптати Cм. утоптувати.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Стор. МПр. 3. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював. Греб. 324.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.