Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідця

За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ. Вх. Зн. 30.
Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Грома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сгребаться. Тепер саме сіно громадиться. 2) Собираться. Стали вірниї слуги його на майданах громадиться. ЗОЮР. І. 175.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Панча II, -чати, с. = паненя. Вх. Лем. 446.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.