Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідця

За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
Викормити, -млю, -миш, гл. Выкормить.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Низький, -а́, -е́ 1) Низкій. Через низький тин усі собаки скачуть. Ном. № 4077. 2) низький на очі. Близорукій. Ном. № 8537. Ум. низенький, низьке́нький.
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Хрещеник, -ка, м. Крестникъ.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.