Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідця

За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Віднаходити, -джу, -диш, сов. в. віднайти, -найду, -деш, гл. Вновь находить, найти.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала. Левиц. І. 393.
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Н. Вол. у. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає. Чуб. V. 662.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Укмітити Cм. укмічати.
Учителювати, -люю, -єш, гл. Учительствовать, быть учителемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.