Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завікувати

Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Гарбузіння, -ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Гарнюсінький, -а, -е. = гарнісінький. Сам гарнюсінький же, як линок. Г. Барв. 234.
Гу́льбище, -ща, с. Мѣсто гуляній, увеселительныхъ собраній, гульбище. Було гульбище на високій могилі.... Посходять було на ту могилу, балакають, у карти грають, співають. ЗОЮР. І. 280. У нас над річкою в ліс; в тім лісі лощина, де колись було гульбище, — пани гуляли. ХС. IV. 27.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його. Рудч. Ск. II. 191.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Подопивати, -ва́ю, -єш, гл. Допить (во множествѣ).
Попересідати, -даємо, -єте, гл. Пересѣсть (о многихъ). Попересідали в холодок. Харьк. у.
Тютюнничка, -ки, ж. Жена тютюнника. Шейк.
Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.