Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завікувати

Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Боденьча, -ча́ти, с. Посуда, въ которой пахтаютъ масло. Вх. Лем. 393.
Єрети́цтво, -ва, с. Ересь. К. Кр. 19.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Передивитися Cм. передивлятися.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Попаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. 1) Спариться (о многихъ). 2) Вступить въ бракъ (о многихъ).
Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Псячка, -ки, ж. 1) Собачій пометъ. Вх. Зн. 8. 2) Раст. Leonurus cardiaca. Вх. Пч. ТІ. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.