Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завікувати

Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Бандаж, -жа, м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Гуся-на́! меж. = І. Гусь. Вх. Уг. 250.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця. Ном. № 10640.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Різьбований, -а, -е. Рѣзной. Стовпи різьбовані церковні. К. Псал. 320.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить. Лохв. у.
Таїти, таю, -їш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Ном. № 7437. Таїть у серці зло. К. Псал. 100. Гріхів не тайте. АД. І. 177.
Холіра, -ри, ж. = холера. ЕЗ. У. 85.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.