Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завід

Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Н. п. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Н. Вол. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Н. Вол. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. Н. Вол. у. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. І. 111. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. І. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. Черк. у. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. Вас. 188. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. Чуб. VI. 79. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІД"
Борланка, -ки, ж. = борлак. Вх. Зн. 4.
Готува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, приготовляться. Страшний суд ся приближає, — готуймося всі. Чуб. І. 220. Той половин бере, готується на смерть. Драг. 76.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Закорті́ти, -ти́ть, гл. безл. Сильно захотѣться. Аж труситься, так йому закортіло напиться тієї помсти. Стор. І. 187. Закортіло чоловіка зайти у шинок. Рудч. Ск. II. 129.
Замня́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. Св. Л. 121. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! Н. п. У сінях стоїть кіш із борошном. Г. Барв. 435. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. Опат. 64. 3) Садокъ для рыбы въ видѣ поставленной въ воду плетеной цилиндрической корзины. Чуб. VI. 107. Хоч риби нема — на́те вам кіш на рибу. Ном. № 4777, 4) Деревянный коробъ въ мельницѣ надъ жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. Чуб. VI. 153. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. ЗОЮР. I. 252. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. Шевч. 6) Запорожская Сѣчь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п'ять пучок, знаю. К. ЧР. 23. дати від коша. Прогнать, отразить. остаться на кошу. Сѣсть какъ ракъ на мели.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Татарка, -ки, ж. 1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. І. 172, 2) Раст. Allium fistulosum L. Анн. 23. 3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444. 4) Сортъ дыни. 5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. Ум. татаронька, татарочка.
Утолочити Cм. утолочувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.