Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідомляти

Завідомля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заві́́домити, -млю, -миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извѣщать, извѣстить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДОМЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДОМЛЯТИ"
Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Дев'ятдеся́т, -тьох, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. ХV. 4.
На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Полляти, -лля́ю, -єш, гл. Полить. Сквир. у.
Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Посмітник, -ка, м.? Бранное слово. А бодай тобі ...посмітнику ти, сіпуго!... Грин. II. 165.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Полт. г. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. Г. Барв. 197.
Строк, -ку, м. 1) Срокъ. Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72. 2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДОМЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.