Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідомляти

Завідомля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заві́́домити, -млю, -миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извѣщать, извѣстить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДОМЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДОМЛЯТИ"
Бер, -ру, м. То же, что и кладка. Вх. Зн. 2. Небольшой мостикъ изъ бревенъ, шириной въ два бревна. Шух. І. 80.
Биня, -ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. Cм. биця.
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Коприва, -ви, ж. = кропива. Вх. Уг. 246.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Помілко нар. Мелковато.
Сотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность сотника.
Ухитритися Cм. ухитрятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДОМЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.