Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний.
Перепаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює.
Половник, -ка, м.
1) Закромъ для мякины.
2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята.
Табашник, -ка, м. и пр. = табачник и пр.
Татусь, татусьо, -ся, м. ласк. отъ тато.
Тепломір, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Тиск народу. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства.
