Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завиніння

Завині́ння, -ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. І. 505.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНІННЯ"
Вилучити Cм. вилучати.
Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Догожа́ти = Догоджати.
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Поробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Поработать. 2) Сдѣлаться (во множествѣ). З тієї пари і поробляться легесенькі водяні пузирьки. Ком. II. 22.
Пташня, -ні, ж. Птичникъ, птичій дворъ.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.
Штудерація, -ції, ж. Искусно, хитро сдѣланная вещь. Їкі він (чорт) штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь. Гн. II. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИНІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.