Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідня

Завідня, -ні́, ж. Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДНЯ"
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Камен. у.
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Рудч. Ск. І. 60. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла. Чуб. V. 128.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Поберігати, -га́ю, -єш, сов. в. поберегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, поберечь. Він і прийшов немощний, та таки себе не поберіте. Кв. Дівка себе не поберегла. Кв. Не поберігши тіла, і душу погубиш. Ном. № 8794. Пошкодуй моїх ніг старих, та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
Прислухатися, -ха́юся, -єшся, сов. в. прислухатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. А к славі не прислухаюсь, то й гадки не маю. Мет. 87. Вони будуть прислухаться — з ким буду стояти. Чуб. V. 262.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.