Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завійниця

Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЙНИЦЯ"
Го́пи мн. Употребляется въ выраженіи: вда́рити в го́пи — танцовать. Поставимо в копи та вдаримо в гопи. Ном. № 10173.
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась! Черниг. у.
Кастрат, -та, м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ. Желех.
Молоття́, -тя́, с. Молка, молотье. Н. Вол. у. Мука однії пшениці і одного молоття. Лебед. у.
Повночка, -ки, ж. Ум. отъ повниця.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Прикілок, -лка, м. Колышекъ. Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають. Грин. І. 67. Стоять прикілки у тину височенькі. Грин. І. 206. Ум. прикілочок. Грин. І. 69.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849. Милосердного гріхами прогнівляли. К. МБ. X. 3. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили. Чуб. V. 1024.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.