Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завзятися

Завзя́тися, візьму́ся, -мешся, гл. 1) Задаться цѣлью, упорно стремиться къ чему. Завзялись ляшки ще й багатії люде забігать, забрати тих бідних сирот. Чуб. V. 973 — 974. 2)на ко́го. Взъѣсться, ожесточиться, напасть на кого. Писарь завзявся на мене. Камен. у. Три селі завзялися на старшину. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЗЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЗЯТИСЯ"
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Камен. у.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Навви́пинки нар. На вытяжку. Іван стоїть наввипинки перед командиром. Стор. II. 83.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ. Чуб. IV. 306.
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Хупавість, -вости, ж. Красота, нарядность, опрятность.
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЗЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.