Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл.
1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів.
2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм.
3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом.
Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці!
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Пообсмикувати, -кую, -єш, гл. Обдергать (во множествѣ). Пообсмикуйте нам сорочки, щоб рівно було.
Рільництво, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество.
Сап'ян, -ну, м. Сафьянъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.
