Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завивати I

Завива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -в'ю́, -є́ш, гл. 1) Завивать, завить, свивать, свить. Ой зав'ю вінки та на всі святки. Чуб. ІІІ. 190. 2) Заворачивать, завернуть, обматывать, обмотать, обертывать, обернуть, повязывать, повязать; налагать, наложить повязку. Скину опончу, зав'ю ніжки. Чуб. V. 115. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав. АД. І. 250. 3) То же, что и покрива́ти, покри́ти новобрачную, а также дѣвушку, имѣющую ребенка. Переносно: покри́ти ді́вчину — обольстить дѣвушку. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИВАТИ I"
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились. К. ЦН. 308.
Крилаш, -ша, м. Помощникъ рыболовнаго атамана. Левиц. І. Браун. 9.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.
Попорати, -ра́ю, -єш, гл. Убрать, привесть въ должный видъ, порядокъ. Попорали коні. Н. Вол. у.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Чуб. V. 200. Гріш круглий — роснотиться. Ном. №9924. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Мил. 216. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. Мир. ХРВ. 50. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. К. Іов. 81. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Сорт, -ту, м. Сортъ.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.