Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірчування

Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЧУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЧУВАННЯ"
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Дрібцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. ѴІІІ. 50.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Подовш нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Мил. 63. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити. Ном.
Пообнімати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Пригнічувати, -чую, -єш, гл. = пригнітати. Безбожники пригнічують нещасних. К. Іов. 76.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані. Мил. М. 42.
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
Штурбак, -ка, м. = штурмак. Вх. Зн. 83.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЧУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.