Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завинитель

Завини́тель, -ля, м. Обвинитель. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНИТЕЛЬ"
Виморожувати, -жую, -єш, сов. в. виморозити, -жу, -зиш, гл. Вымораживать, выморозить.
Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Лата, -ти, ж. 1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. Ном. № 10403. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона. 2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі. Шевч. 165. 3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Гол. І. 44. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615. Багатий на лати та на дрібні сльози. Шевч. 134. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Чуб. V. 916. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Котл. Ен. І. 32. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9009. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Екатер. у. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі. Черниг. у.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний. К. ЧР. 370.
Помиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.
Пронидіти, -дію, -єш, гл. Проскучать; просидѣть безъ дѣла. Він ходів зо два там просидів, а мабуть би і більш пронидів, як би його враг не спіткав. Котл. Ен. І. 26.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Ущасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить. Розкажу вам, як Создатель мою душу ущасливив. К. Псал. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИНИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.