Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего.
За́брость, -сти, ж. На плодовыхъ деревьяхъ: почки цвѣтовыя. На яблуні багато забрості, багато яблук буде.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Зубоватий, -а, -е. О картофели, фасолѣ: недоваренная, еще твердая. Квасоля ще не вкипіла, ще зубовата.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. А сам пішов до кумоньки. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Постучать.
2) Пострекотать.
3) Быстро поговорить.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні.
Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую.
Таганувати, -ну́ю, -єш, гл. Остановиться въ степи для приготовленія кушанья.
