Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завинитель

Завини́тель, -ля, м. Обвинитель. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНИТЕЛЬ"
Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43.
Звече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Вх. Лем. 418.
Кочержильно, -на, с. Древко кочерги. Рубай, сину, ясенину, буде кочержильно. Чуб. V. 879.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Обпарити Cм. обпарювати.
Півторарічняк, -ка, м. Бычекъ полуторагодовалый. Гн. II. 27. Cм. півторак.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Ростинатися, -на́юся, -єшся, гл. Раздаваться, разноситься (о звукѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИНИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.