Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки.
Наслідство, -ва, с. Наслѣдство. Я приїхав оглядати своє наслідство.
Опанувати, -ну́ю, -єш, гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. І пустиню опанують веселії села. Опанував страх. Нехай тебе опанує лихая година. Завзятість всіх опанувала.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода).
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Розложистий, -а, -е. = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Розложисті роги.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Не руш чужого. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Вітрець рушив. Рушай! Трогай! Мартъ!
Хрупостіти, -пощу, -стиш, гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять.
