Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась.
Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. Онисько дід гордий і гоноровитий.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Кавалерія, -рії, ж.
1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще.
2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію.
Котовий, -а, -е. Кошачій.
Страсний, страстни́й, -а́, -е́ Страстной. Страсна пятниця. — свіча. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. Ум. страсне́нький, страстненький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
Чуха, -хи, ж.? Тільки чуху пробив до вокзалу та назад, а вони давно вже приїхали. Хоролъ.
