Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солище

Солище, -ща, с. У гуцул, пастуховъ: мѣсто, гдѣ даютъ скоту соль. Шух. І. 212.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛИЩЕ"
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить. Харьк. г.
Кесарик, -ка, м. Ум. отъ кесарь.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Паскуда, -ди, об. Брань: дрянь, пакостникъ. Ламайте двері, поки вийде старий паскуда. Шевч. 136.
Перенудити, -джу́, -диш, гл. 1) Истомить, нагнать тоску, скуку. 2) безл. Перестать тошнить.
Ревно нар. = ревне. Гол. II. 575. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу? К. МБ. X. 12.
Уторувати, -рую, -єш, гл. Уѣздить, укатать, прогорить. Вторований шлях.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.