Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завитати

Завита́ти, -та́ю, -єш, гл. = завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИТАТИ"
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Навпере́йми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік. Св. Л. 3.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Напиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. напха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Набиваться, набиться. 2) Нажираться, нажраться.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Немірний, -а, -е. Непомѣрный, не въ міру.
Пробавитися, -влюся, -вишся, гл. Промедлить, промѣшкать.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. Ном. № 3446. Чуб. 1. 88, 52. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. Св. Л. 184. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав. Котл. Ен. 2) Трещать, скрипѣть. Вх. Лем. 473. 3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ). Вх. Лем. 473. Вх. Уг. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.