Виплюнути Cм. випльовувати.
Вищипувати, -пую, -єш, сов. в. вищипати, -паю (-плю), -паєш (-плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Та я прокляв його оселю марну. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная?
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно.
Піт, по́ту, м. Потъ. Піт проймає. Циганський піт. Дрожь. Трусилось тіло, його циганський піт проймав.
Повідець, -дця́, м.
1) Ум. отъ повід.
2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку.
Хмурно нар.
1) = хмарно. Зраня було хмурно.
2) Печально, грустно. Ум. хмурненько, хмурнесенько. Тобі буде все хмурненько, а мені веселенько.
Цей, ця, цяя, це, цеє, мѣст. = сей, -ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. А ця учаділа. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Та це ж я, каже, скликаю громаду. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Не казала мені мати цеї води брати. це та те. То да се. Закиль це та те, то й «святий Боже» заспівають. це б то = се б то.
