Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Іде біднє в полонинку. біднята. Бѣдные люди.
Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити.
Греча́нка, -ки, ж. = Гречаниця.
Захарама́ркати, -каю, -єш, гл. Забормотать.
Злиде́нно нар. 1) Бѣдно; бѣдственно. Злиденно живуть. Одягнений злиденно. 2) Жалкимъ образомъ. І так злиденно іскривився.
Лабузіння, -ня, с. соб. = лабуззя.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
На́весом нар. Небрежно, лишь-бы сбыть съ рукъ. Навесом робити.
Подоба, -би, ж. 1) Образъ, видъ, наружность. Виходь, наша пані молода, аби-сьме виділи, што в тя за подоба: ци-сь така, як била, ци-сь ся перемінила. Що в салдата за подоба, за плечима вся худоба. Дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас. 2) Сходство, подобіе. 3) Употребляется какъ нарѣчіе или безл. глаголъ преимущественно съ отрицаніемъ въ значеніи: прилично, слѣдуетъ; нравится. Чи подоба так робити? Чи подоба ж се, бабуню? Не подоба зірці так рано зіходити, не подоба дівці до козака виходити. Не подоба, діду, тобі таке робити. Не подоба твоя, не подобны річи викладати коня, до коханя бічи. 4) до подоби. Нравится. Ой, дівчино, то-сь ми до подоби. 4) у подобі стати. Понравиться. У подобі став їй новий піп. Ум. подо́бонька. Як милого не любити, коли подобонька: сам білявий, вус чорнявий, як у соколонька.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана.
