Видаток, -тку, м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку.
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша.
Каптан, -на́, м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. Міщане в личаках і в синіх каптанах. Парубок... у синьому сукняному каптані. Ум. каптане́ць, каптано́к, -каптаночок, -каптанчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних.
Попідростати, -та́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Дітки вже попідростали, є поміч і батькові й матері. (Сини) вже попідростали.
Посовітувати, -тую, -єш, гл. = порадити. Йому посовітували одну гарну дівку, щоб він її брав.
Сусідство, -ва, с.
1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту.
2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство.
3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Дорожня тягне до нашої волости. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить.
