Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здібність

Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІБНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДІБНІСТЬ"
Балабанський, -а, -е. ? Ус балабанський чуприна черкеська. Ном. № 8589.
Братанець, -нця, м. = братанич. Желех.
Гружа́вина, -ни, ж. Топкое місто, трясина. Н. Вол. у.
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить. Аф.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток. Вх. Зн. 33.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. Ном. № 2095. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається. Г. Барв. 116.
Немний, -а, -е. Непроворный, неповоротливый. Яка ти немна. Ном. № 10953.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі. Чуб. III. 157.
Попідстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Подстричься (о многихъ).
Схотіти, схочу, -чеш, гл. Захотѣть. З мене молодої хто схоче сміється. Мет. 26. Мене мати на забаву не пускає, як я схочу, перескочу, то й не знає. Мет. 28.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДІБНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.