Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здохляк

Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОХЛЯК"
Ізл.. Cм. зл...
Княжевський, -а, -е. Княжескій. Княжевські челядинці вештались по містечках, селах і хуторах. Стор. МПр. 65.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. незгодонька.
Овва! меж., выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! Перевелись тепер рицарі в Січі... — Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. К. ЧР. 113.
Оврашок, -шка, м. Ум. отъ оврах.
Письмак, -ка, м. 1) Грамотей. Борз. у. Аж тут обізветься письмак до громади. К. Досв. 77. 2) Плохой писатель. Засіли письмаки собором у сто душ. К. Дз. 118.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати. Грин. III. 74.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться. Гол. І. 96.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОХЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.