Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»!
Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Ніхто того не відає, як хто обідає. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти.
'Дже нар. сокращ. изъ адже. Вѣдь. Употр. преимущественно послѣ а: Та 'дже ж у старого Лемішки є брат.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Дід служив на майдані майданчиком.
Прибрехнути, -ну, -неш, гл. = прибрехати. Уміють добре прибрехнути.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ.
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Росхвалитися Cм. росхвалюватися.
