Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Ум. питаннячко.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Прародич, -ча, м. Прародитель. З того самого дерева заказав Памбіх (= Пан-Біг) їсти япка нашим прародичам.
Своєщина, -ни, ж. Свое собственное хозяйство или имущество. Діти роблять на своєщину.
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати.
Танас, -са, м. Игра въ жмурки. Cм. панас.
