Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности.
Пазушина, -ни, ж.
1) Удареніе на 1-мъ слогѣ. Разрѣзъ пазушный въ сорочкѣ.
2) Удареніе на 3-мъ слогѣ = пазуха 1. Заложи ручину за пазушину, одірви од серденька злую гадину.
Письменниця, -ці, ж. Писательница.
Припхати, -ха́ю, -єш, гл. Притащить, принести.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш.
