Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керпець

Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРПЕЦЬ"
Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Головень I, -вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).
Здригну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = здрігнути.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Повидумувати, -мую, -єш, гл. = повигадувати. Отсе три дні панські одбудеш, а четвертий за подушне, п'ятниця й субота якісь толочні повидумували. МВ. І. 98.
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка. Г. Барв. 419.
Солодиця, -ці, ж.лісова. Раст. Polypodim vulgare. Вх. Лем. 468.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Хмикати, -каю, -єш, гл. Произносить хм. Полт. г.
Шляшечок, -чка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.